| Desde el 18 de agosto de 2010, debes registrarte para editar páginas. (salvo Rodovid Engine). |
Стефан Васильович Лозка
De Rodovid ES
| Linaje (al nacer) | Лозки |
| Sexo | Masculino |
| Nombre completo | Стефан Васильович Лозка |
| Padres | |
Acontecimientos
nacimiento: Корона Польська, Річ Посполита
nace:: ♂ Михайло Степанович Лозко (Лозка) [Лозки]
nace:: ♀ Регіна Степанівна Лозко [Лозки]
nace:: ♀ Анастасія Степанівна Лозко [Лозки]
nace:: ♂ Йосип Степанович Лозко [Лозки]
matrimonio: ♂ Ганна Іванівна Боговитин [Боговитини]
matrimonio: ♀ Єлизавета Василівна Гальшка Гулевич (Потій, Лозко) [Гулевичі] n. 1575 d. 1642
defunción: Корона Польська, Річ Посполита
Notas
Про родовід Лозків (Лозок) знаємо з кінця ХV ст. Жили вони переважно на Київщині, відомо також, що вони були вихідцями з Берестейщини (з білоруського боярства). Найстарший з них відомий Федько Лоза, одружений з Марушею Юхновичівною, дочкою Івана, який посідав значні місця в землі Київській. За жоною Федько отримав у придане значні землі за Дніпром і став дідичем Рожева. Його син Борис Лоза "ходив послом від короля Александра до орди з подарунками; там його цар в орді велів скарати на горло (на смерть) і посадив у вежу, де той просидів сім років, а коли до короля вирвався, то був ледве живий п'ять тижнів і вмер" (Slownik geograficzny Krolestwa Polskego i innych krajow Slowianskich. — Tom IX, — Warszawa, 1888, s. 870). Чи були в Федька Лози інші діти, крім Бориса, невідомо.
Борис Лоза залишив трьох синів: Андрія, Олехна і Яська. Вони по смерті батька в 1507 році розділили між собою батьківські добра, щоб між собою не сваритися. Найстаршому Андрію дісталися волость Добрин під Берестям Литовським із замком і двором Митниця і з належними до них селами, надто двір з селом Пожним і угіддя двох сіл під Туровом з дворами Людкі й Гілчице. Вірогідно, дочка саме цього Андрія Лози Софія Андріївна Лозчанка стала жоною одного з нащадків князів Гедиміновичів (Ольгердовичів) Сангушків - Василя Михайловича Сангушковича-Ковельського (пом. близько 1558).
Олехно, середній, взяв Луки Великі й Малі над Бугом під Брацлавом, а також Сукін, Кабани, і Узьке над Тетеревом, Труденове, Запорожчизну, Теленовщизну із Заруддям і Вихоровом, а також дістав села Людки і Гілчице. Наймолодшому Яськові дісталися добра в Київщині: Пуково (нині Карабачин) з двором над Здвижем, а також Батиєво з Монастирищем і церквою неподалік Батийова, з селом Щиково і Жабізна, островом "що на ту церкву тітка Лозків княгиня Романова (?) надала", тут же два озера на річці Ужу, село Високе, Ставище Велике і Мале, Корбщице, Ситниківщизна над Здвижем, міста Коржев і Рожев і села під Мозирем, Щирейковичі з селищем і бояринем панським "котрий біля Рудки над річкою Здвиженем од Батийова і Пукова на кордоні Здвиженської землі і монастиря Печерського..." (там же, ст. 871). Цей розподіл був записаний в уряді Брестя Литовського в 1507 році при свідках.
Ясько Лоза, ставши власником Рожева, побудував там замок. Він мав також трьох синів: Филона, Богдана і Василя. Молодший з них Василь і був батьком Степана Лозка, чоловіка Галшки Гулевичівни. В 1522 році, після смерті Яська, його сини так само поділили батьківські маєтки. Василю дісталася значна частина земель, які він передав у спадок своєму сину Степану. Відомо, що за життя Василя Лозка в 1574 р. йому належали Рожев, Пуково, частину села Батиєва та інші маєтки. У Василя було четверо синів: Лаврін (дворянин Його Королівської Милості, потім підчаший Київський, одружений з Ганною Гулевичівною, племінницею Галшки), Степан (маршалок Мозирський, в першому шлюбі з Ганною Боговитіновою, в другому — з Галшкою Гулевичівною), Василь (неодружений), Іван (одружений з Магдалиною Щирською). Ці сини поділили батьківські землі в 1603 році.
Fuentes
Desde los abuelos hasta los nietos
