Dear Rodovidians, please, help us cover the costs of Rodovid.org web hosting until the end of 2025.

83.6% Complete

Микола Григорович Козицький n. 8 enero 1880 d. 30 octubre 1920

De Rodovid ES

Persona:830076
Linaje (al nacer) Козицькі
Sexo Masculino
Nombre completo Микола Григорович Козицький
Padres

Григорій Козицький [Козицькі]

Wiki-page wikipedia:uk:Козицький_Микола_Григорович

Acontecimientos

8 enero 1880 nacimiento: Сцибори, Ушицький повіт, Подільська губернія, Російська імперія

30 octubre 1920 defunción:

Notas

Мико́ла Григо́рович Коз́ицький (8 січня (20 січня за новим стилем) 1880, Кам'янець-Подільський — 30 жовтня 1920) — радянський державний і партійний діяч.

Учасник Революції 1905–1907 років в Одесі. Неодноразово піддавався репресіям. У 1907 втік із заслання за кордон (Англія, Німеччина, Австрія). Член Комуністичної партії з 1909 року. З 1910 на партійній роботі в Києві, Катеринославі, Петербурзі. У 1910–1912 роках навчався на медичному факультеті Київського університету. Виключений за революційну діяльність.

Після лютневої революції 1917 член завкому заводу «Сіменс і Гальске» в Петрограді; член Василеострівського райкому РСДРП(б); працював у Центральній раді фабзавкомів. Один з організаторів Червоної Гвардії. Учасник Жовтневого збройного повстання в Петрограді; після — член Петросовєта, член комітету Петрограду партії, член ВЦВК. У 1918 голова міської Ради, потім голова губернського виконавчого комітету в Нижньому Новгороді. У 1919 в Червоній Армії на Південному фронті. У 1920 голова Подільського (м. Вінниця) губернського ревкому, член президії губернського комітету КП(б)У. За офіційною версією — загинув в бою. Смерть Козицького описана у документально-історичному романі Юрія Горліс-Горського «Холодний Яр» у розділі «Негероїчна смерть тов. Вільгруде-Соколова».

Іменем Козицького названо завод в Ленінграді, радіозавод в Омську.

Іменем Козицького також названо вулицю у Вінниці.

29 вересня 1970 року в Кам'янці-Подільському вулицю Спортивну перейменовано на вулицю Козицького.


Згадки

– Ісполнітє как лучше сваі абязатєльства пєрєд пролєтарскім гасударством і правітєльством. Я – начальнік Подольской губчєка Вільґруде-Соколов, а ета таваріщ начальнік губрєвкома Козіцкій. Ми с Вінніци вєзьом важниє матєріали в Харьков. І ваабщє імєєм важниє дела к Всєукраінскай ЧК і ЦК компартіі. Панімаєтє?

Водій пірнув у авто. З-під керма виглядала лише його спина. Той, що розмовляв зі мною, зблід і збентежено підняв руки. Голова ревкому, зробивши жахливо-розпачливу міну, підніс праву руку і вистрілив собі в скроню з маленького "Браунінга", який тримав у рукаві.

До кулешу того дня мали панські додатки. Випили за упокій душ Козицького і Вільгруде, щоб легко їм на тому світі гикалося, поїли і кури, і вино, і тістечка з варенням.


Desde los abuelos hasta los nietos

Padres
Padres
 
== 2 ==
Микола Григорович Козицький
nacimiento: 8 enero 1880, Сцибори, Ушицький повіт, Подільська губернія, Російська імперія
defunción: 30 octubre 1920
== 2 ==

Herramientas personales