| Desde el 18 de agosto de 2010, debes registrarte para editar páginas. (salvo Rodovid Engine). |
Олехно Олександр Кисіль n. < 1440
De Rodovid ES
| Linaje (al nacer) | Киселі |
| Sexo | Masculino |
| Nombre completo | Олехно Олександр Кисіль |
| Padres | |
Acontecimientos
< 1440 nacimiento:
nace:: ♂ Михаил Александрович Киселёв [Киселёвы]
nace:: ♂ Іван Олександрович Кисельов [Кисельови]
nace:: ♂ Данило Олександрович Кисіль [Киселі]
nace:: ♂ Микита Олександрович Кисіль [Киселі]
nace:: ♂ Станіслав Олександрович Кисіль [Киселі]
Notas
Першим з роду Кисілів в історичних документах згадується Олександр Кисіль, який бився у військах польського короля Ягайла на війні проти великого князя Литовського Свидригайла в 40-х роках XV ст. Одружений Олександр був з дівчиною Немиричівною, дочкою князя Четвертинського. За військові заслуги цього Кисіля сину його Микиті король дарував на Волині маєтності в селах Низкиничі і Дорогиничі. Внук цього Кисіля - Тихон, волинський землянин, був королівським дворянином при дворі Сигізмунда і і доводився прадідом Адаму Кисілю.
По преданию, перешедшему и в малороссийские хроники и в геральдические сочинения XVIII века, и нашедшему своё отражение в королевской грамоте 1646 года, род Киселя восходил к славному киевскому воеводе Святолду (или Свентолдичу), погибшему при обороне Киева от войск польского короля Болеслава Храброго в 1018 году. Однако первый представитель рода, существование которого подтверждено документально – шляхтич Олехно (Александр) Кисель, живший в середине XV века.
Своїм предком шляхтичі Киселі вважали давньоруського боярина Свендольдича. З його імёям пов’язана цікава легенда про «білгородський кисіль», записана у давньоруських літописах під 897 р. Того року місто Білгород, розташоване поблизу Києва, взяли в облогу печеніги. У городян скінчилися харчі, допомога все не підходила. Проте винахідливість дружинника князя Володимира – боярина Свентольдича, врятувала білгородців. Він наказав зварити кисіль і в діжках поставити його у міські криниці, після чого запросив до Білгорода печенізьких вождів на перемовини. Коли вороги побачили, що русичі замість води черпають з криниць кисіль, вони подумали, що так у місті ніколи не скінчаться харчі, а, отже, не варто витрачати сили і час на облогу, і пішли геть. З того часу нащадки хитромуд-рого Свентольдича начебто носили прізвище Кисіль – на згадку про «білгородський кисіль». З леген-дою про «білгородський кисіль» безпосередньо пов’язаний новий шляхетський герб, одержаний Ки-селем у зрілому віці, - «Свентольд» (інша назва – «Намет»), на якому зображено намет з хрестом на даху і двома зірками обабіч. За переказами, такий герб боярин Свентольдич одержав від київського князя на знак вдячності за врятування Білгорода. Між іншим, герб «Свентольд» вигаптувано золоти-ми і срібними нитками на вбранні священика першої половини XVII ст. з церкви села Низкиничі, яке нині зберігається у Національному музеї історії України в Києві. Проте, найімовірніше, історію виник-нення прізвища Киселів та їхнього герба вигадали польські геральдисти у XVII ст., щоб надати більшої ваги родоводу київського воєводи. Адже більш давній родовий герб Киселів, який належав предкам Адама, був набагато скромнішим – хрест, розщеплений унизу. Першим відомим пращуром київського воєводи XVII ст. був шляхтич Олександр (Олехно) Кисіль, який у 1440-х роках отримав від князя Свидригайла маєтки на Волині. Прадід А. Киселя, Тихін Микитович, був володимирським замковим суддею і ротмістром гусарської корогви та загинув у Лівонській війні. Батько київського воєводи також воював на цій війні у складі гусарської корогви, а потім обіймав посаду помічника земського судді.
АЛЕКСАНДР КИСЕЛЬ, служил королю Ягелле, убит в бою со Свидригайлой (мать - княжна Четвертинская). Его младший сын Даниил ушёл в Москву, основатель Московской ветви Киселей-Киселёвых.
Desde los abuelos hasta los nietos
